Управління часом – це цінна навичка
Планомірне та організоване навчання є однією з умов досягнення успіхів у школі та формування правильної мотивації до праці. Діти вчаться через наслідування та моделювання, але щоб навчання не було просто клопотом, їм потрібен зразок, з яким вони можуть співвідноситись.

Спостерігаючи за роботою своїх батьків, братів і сестер, вчителів, беручи участь у спільній діяльності, пробуючи різні методи – дитина вчиться розумно організовувати навчання, керувати часом, запобігати відволіканню та боротися зі стресом.

Зміст
Як навчити дитину планувати?

Як я можу допомогти своїй дитині організуватися?

Що повинна знати дитина, щоб ефективніше виконувати домашнє завдання?

Як навчити дитину планувати?
Планування важливе, оскільки:

  • підвищує ефективність навчання,
  • полегшує «контроль» часу,
  • дозволяє знаходити час як для обов'язків, так і для відпочинку,
  • збільшує відчуття волі та контролю,
  • це дає шанс на успіх і тим самим зміцнює формування внутрішньої мотивації до зусиль.

План навчання повинен мати «конкретну» форму – складатися на аркуші паперу (у дітей старшого віку його можна зберегти в календарі чи телефоні). Давайте привчимо дітей складати тижневий план (але на одній сторінці) і план на день (наприклад, на менших аркушах паперу).

Тижневий план складається в кінці тижня, спочатку ми супроводжуємо дитину в його складанні. Складаємо його на основі плану уроку, відзначаємо, які контрольні роботи будуть найближчим часом, які додаткові дії (читання, презентація, художня робота) потрібно виконати, в яких додаткових заняттях бере участь дитина.

Плани на день складаються після повернення зі школи. Враховуємо:

  • що було задано домашнє завдання на певний день (письмові та усні завдання) і коли,
  • порядок виконання роботи та час, який ми можемо на це виділити,
  • завдання, які потребують допомоги батьків,
  • час розслабитися.

Створюючи плани, варто використовувати кольорові маркери, використовувати умовні позначення, закреслювати вже зроблене.

Як я можу допомогти своїй дитині організуватися?
Ми починаємо «навчатися» самоорганізовуватися, надаючи інформацію, яка полегшує виконання домашніх завдань. Це можна зробити у формі бесіди, використати мультимедійну програму або розмістити в кімнаті «нагадування» (поради у вигляді коротких слоганів). Наступний крок — простежити, чи користується дитина нашими підказками, чи запам’ятовує правила і намагається їх застосовувати. Також важливо посилювати зусилля дитини, поступово підвищуючи її самостійність.

Що повинна знати дитина, щоб ефективніше виконувати домашнє завдання?
ВІДПОЧИНОК ПІСЛЯ ШКОЛИ - після повернення зі школи важливо зробити короткий відпочинок і зайнятися тим, що подобається дитині, наприклад, коротка прогулянка, малювання, будівництво з кубиків, прослуховування улюблених пісень, читання книги тощо. Ми уникаємо перегляду телевізор або гри на комп’ютері.

ЧАС РОБИТИ УРОКИ - найкращий час для навчання - ранок і пізніше протягом дня (9.00-11.00, 16.00-20.00), найгірше ввечері (після 21.00) - мозок в цей час не засвоює інформацію. Варто робити перерву між рясним прийомом їжі та навчанням (після прийому їжі концентрація слабшає, оскільки організм бере участь у травленні), не плануйте навчання безпосередньо перед захоплюючими подіями (матч, змагання, концерт) – емоції розвіються.

ВИКОРИСТАННЯ НАГАДУВАНЬ ТА ВІДПОВІДЬ НА НАГАДУВАННЯ - По можливості починайте домашнє завдання у визначений час. Корисно налаштувати сигнали, які нагадують вам, що пора робити домашнє завдання (наприклад, пароль, дзвінок телефону).

ПАМ'ЯТАЙТЕ ПРО ПЕРЕРВИ - через 30-45 хвилин слід зробити невелику 5-10-хвилинну перерву для короткої гімнастики, гри з собакою, попити води тощо.

ПЛАНУВАННЯ - виконання домашніх завдань починаємо з виконання тижневого плану та виконання плану роботи на день.

ХОРОШЕ МІСЦЕ ДЛЯ НАВЧАННЯ - подбайте про те, щоб у кімнаті, де працює дитина, було якомога менше відволікаючих факторів - вимкніть телевізор, покладіть телефон у ящик, на столі має бути лише те, що потрібно для роботи. Також дбаємо про хороше освітлення (краще біле світло), провітрювання кімнати, правильне положення тіла (заохочуємо дитину виконувати уроки за партою або сидячи на підлозі, але уникаємо лежання на ліжку – коли нам занадто комфортно, ми лінуємось і засинаємо).

У випадку з дітьми, які мають проблеми з початком роботи - якщо кімната безладна, не вимагайте прибирання перед уроками, оскільки це затримує уроки та витрачає енергію. Розкидані речі краще «накрити» ковдрою і попросити дитину прибрати після навчання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ - Чим менше відволікаючих факторів, тим краще ваша увага. Деякі діти, однак, вважають корисним зосередити свою увагу на спокійній музиці, яка «глушить» інші звуки з навколишнього середовища, або на можливості звільнити напругу рухом (наприклад, дитина сидить на великому м’ячі під час навчання або тримає в ньому хлюпочку) її руки).

Зосередженню також сприяє зміна положення тіла або місця навчання (наприклад, кожен предмет можна вивчати в іншій кімнаті – ванній, кухні). При вираженій схильності до мислення використовуємо метод помаранчевої точки - над партою, на виду, вішаємо намальовану на білому аркуші кольорову крапку (жовту, помаранчеву) і домовляємося з дитиною, що якщо вона дивиться на крапку, це означає, що вона не вчиться - тоді клацніть пальцями і скажіть собі "фокус".

Також дуже важливо виробити звичку доводити завдання до кінця - ми закінчуємо одне завдання перед тим, як почати наступне, а довші або складніші завдання ділимо на етапи.

ПРОХАННЯ ДОПОМОГИ - дитина повинна знати, що якщо завдання надто складне, вона може попросити когось про допомогу, наприклад, батьків або написати запитання на аркуші паперу та показати її вчителю на наступному уроці. Батьки можуть допомогти з домашнім завданням, але не повинні робити це за дитину; вони можуть спочатку допомогти спланувати роботу, перевірити правильність її виконання, пояснити складніші речення, контролювати темп роботи, рівень зосередженості на виконуваних діях (наприклад, перевіряти кімнату кожні кілька хвилин і перевіряти, чи працює дитина).

СКЛАДАННЯ РЮЗКАКА - ми закінчуємо домашнє завдання, збираємо рюкзак на наступний день, дитина самостійно готує книжки, зошити, приладдя, а батьки перевіряють, чи не забули чогось.

Після виконання домашнього завдання має бути час зайнятися тим, що дитина любить і чого чекала (кататися на велосипеді, подивитися мультфільм чи фільм, пограти на комп'ютері).